На підвіконні палахтить

Скорботи полум'я священне-

То свічка пам'яті горить

За всіх безвинно убієнних

І лише зараз ми з болем у серці говоримо про генофонд українського народу, непоправно підірваний штучним голодомором 1932-1933 років. Вони могли б бути серед нас - ненароджені діти і діти ненароджених дітей... В могилу пішли найкращі і понесли найкоштовніше, що є у нації - гени розуму, милосердя, справедливості, людяності і відваги.

Сьогодні, у четверту суботу листопада, ми засвітили свічку пам'яті, щоб згадати безвинних людей, які загинули від голоду.

Для учнів був проведений виховний захід "Біль душі людської". Школярі ознайомилися з історичним матеріалом про те, що витерпів народ України на шляху до незалежності. Діти подивилися відеоролик, де наяву побачили страхіття того часу: помирали старі і молоді, а найстрашніше - діти.

Також вони переглянули шкільний альбом "З болем у серці", де зібрані матеріали про трагічні сторінки геноциду у нашому краї.

На завершення учні вшанували пам'ять невинних жертв хвилиною мовчання.

Тож нехай цей день листопада залишиться у наших серцях назавжди!