Останнім акордом шкільної симфонії відлунав останній дзвінок, а попереду  - самостійне життя. Треба радісно розправляти крила, але так боляче лишати рідні місця, де пролетіло багато трепетних, неповторних літ. Сьогодні у нас відбулося радісне і разом з тим сумне свято. Ми виряджали зі стін нашої школи у невідому дорогу життя випускників. Цей вечір був дуже веселим, добрим, приємним, хвилюючим. Продовжився він смачним бенкетом у місцевому ресторані. Потім діти насолоджувалися чудовою нічкою і шашликами. На цій чудовій ноті ми закінчили нашу програму. Нехай дорога життя наших дітей завжди буде встелена квітами, як сьогодні. Нехай зозуля накує їм достатку та щастя на довгі роки.