Сьогодні радісна подія в нашій школі - діти та дорослі проводжали Улітенко Вікусю до нової домівки. Тепер дівчинка має своє тепле домашнє родинне гніздечко та лагідну, мудру і ніжну матусю, яка так душею прикипіла до Віки, що складається враження, ніби це рідна по крові людина.  Діти-сироти з неприхованою заздрістю прощалися із своєю подружкою та в глибині душі надіялися, що їх матуся незабаром також з`явиться. Ми теж маємо надію, що дитячим мріям судилося збутися, адже немає нічого кращого за тепло та затишок рідного дому.

   На знак вдячності за те, що у стінах інтернату дівчинка почувала себе комфортно та Сергій Анатолійович познайомив її з матусею, на зустріч з якою вона так чекала, Віка подарувала директору букет квітів.