Горять свічки і музика лунає,

Вогонь кохання у серцях палає.

Що знають люди про любов?

І як про неї говорити?

Немає слів, немає мов,

Щоб почуття це зрозуміти...

До Святого Валентина готувалася наша школа. На вихованців чекало безліч сюрпризів і подарунків. Хоч за вікном було похмуро й нерадісно, та для дітей це перешкодою не стало. В атмосфері відчувався піднесений настрій. Спеціально до такої визначної події в школі встановили особливу поштову "Скриньку сердець", - в яку кожен бажаючий міг вкласти своє зізнання  - валентинку. Протягом дня у виховному закладі працював гурток "Умілі руки", де керівником була А. Савицька, вона й допомагала діткам створити теметичні сувеніри та поробки. Але найочікуванішими для учнів стали, звичайно, вечірнє свято з конкурсами та дискотека. Всі учасники отримали незабутні враження, які надовго залишаться в пам'яті кожного.

28 січня у нашій школі для учнів підготовчих - 4х- класів відбулося свято-презентація "Абетка чеснот української дитини". Захід проводився з метою розвитку у дітей загальнолюдських чеснот, формування навичок культурної поведінки, дружніх відносин, виховання почуття чуйності, доброзичливості.

Найбільш звичні й зрозумілі для нас способи допомоги сиротам, вихованцям дитячих будинків і інтернатів — це, насамперед , подарунки. Часто ми не замислюємося, а що ж насправді Â  їм потрібно. Вони, звичайно, позбавлені багатьох речей, але що саме є найістотнішим? Дефіцит чого ставить на них штамп сирітства й тим самим принципово різнить їх з-поміж дітей, можливо, і бідних, але все-таки не сиріт?

Це не гроші, не одяг, не комп’ютери — адже безліч «звичайних сімейних» дітей живуть ще в гірших умовах, ніж сироти на державному забезпеченні. Справа в чомусь більш глибинному. Вихованці дитячих будинків офіційно йменуються «дітьми, що втратили батьківську опіку». І це найголовніше, чого цим дітям не вистачає — опіки. Саме в цьому сенсі й потрібно їм допомагати. Добре, коли дитину всиновляють, тоді опіка відновлюється повністю. Але більша частина дітей так і залишається нічиїми.

Багато хто замислювався над тим, що головне для дитини — це сім’я. Але не кожен може прийняти в сім’ю сироту — у когось житлової площі недостатньо, у когось — доходів, а може й вік та здоров’я не дозволяють. А комусь просто страшно взяти на себе таку відповідальність. Крім того, не секрет, що більшість родин  хочуть на виховання малят. І залишається величезна армія дітлахів середнього та старшого шкільного віку, які вже нікому не потрібні. Всі свята й канікули вони змушені проводити в інтернаті. І як не стараються вихователі, вчителі та інші працівники інтернату зробити для дітей справжні домашні умови, але  вони все ж потребують  любові, підтримки та  простих знань та досвіду, як це — жити в сім’ї?

Майже місяць, а саме від свята Святого Миколая до Старого Нового року, вісім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування   проживали в американських сім'ях.

Для українських дітей-сиріт в Америці організували змістовний, повноцінний різноплановий відпочинок: зимові розваги, спортивні ігри, американські гірки, аквапарки, екскурсії. Цікавими і досить повчальними були сімейні вечори відпочинку, знайомство з американськими звичаями і традиціями.

За весь час у Сполучених Штатах Америки вихованці  нашого закладу здобували безцінний досвід сімейного устрою життя й спілкування з дорослими, іншими дітьми в сімейному колі, сімейні ролі стали реальними для них. Також вони отримували практику ведення домашнього господарства. На пам'ять діти привезли багато фотографій та подарунків.

Таким чином, радує той факт, що у дітей-сиріт  були  прекрасні новорічні та різдвяні свята в колі прийомних сімей, які створили для них справжню казку з подарунками,  сімейним теплом та батьківською любов’ю .  Нехай цей сімейний затишок і не назавжди, але для дітей це надія та віра в батьківську любов. Сподіваємося, влітку їх чекають такі ж  приємні враження.

 

 

Новий рік – чарівне свято, просочене запахом мандаринів та хвойних гілок. Весела Новорічна ніч– запорука позитивних емоцій, гарного настрою, передчуття дива.

В нашій школі, традиційно, новорічна ніч проходить в святковій залі, зі смачними стравами та у колі найрідніших людей - директора, завуча, вихователів та інших працівників інтернату, які виявили бажання Новий рік зустрічати з дітьми, для яких на даний момент школа являється їхньою домівкою.

З Новим роком, з новим щастям
Ми вітаєм знову вас.
Свято любе, свято красне
Нами вже починати час.

Такими словами розпочала свято Животовська О.О.

Та запросила до залу Снігуроньку

Нехай на нашім дивнім святі
Панують танці, лунає сміх!
Веселитись, розважатись
Ми запрошуєм усіх!